Уживання У - В

Вживаємо У :	Вживаємо В :
1. Між приголосними: день у день, підняв угору.	1. Між голосними: вчилася в інституті.
2. На початку речення перед приголосним: учора дощило, і день іде.	2.На початку речення перед голосним: в інституті – сесії .
3. Між голосним і приголосним вживаємо У, якщо далі йдуть В, Ф, ЛЬВ, ХВ, В,ТВ ( ключ : великий філософ - львів’янин хвалив свій твір): є багато спільного у творчості цих поетів.	3. Між голосним і приголосним вживаємо В, крім тих випадків, коли наступне слово починається на  В, Ф, ЛЬВ, ХВ, СВ, ТВ: ще в дитинстві.
4. Після паузи, що позначається розділовим знаком (крапка, кома, крапка з комою, двокрапка, дужки, тире, три крапки…): зараз головне – учитись

·         Увага! У багатьох словах У-В не чергуються: ввічливість, влада, врода, угода, уривок, уряд.

Секрети милозвучності рідної мови

• Звуки у мовленні поєднуються не будь-як, а за властивими даній мові правилами, законами.
• Звуки у словах та реченнях організовуються так, щоб їх легко було вимовляти і щоб вони були розбірливі для тих, хто слухає. Це одна з найважливіших умов милозвучності мови. Цій вимозі підпорядковані усі українські  і далеко не всі запозичені слова: охорона і ар’єргард, спонуканні та аероіонізатор, …

Основні закони милозвучності мовлення

• Українська мова уникає збігу голосних: вона йде, а не вона іде. Такий збіг можливий лише на межі префікса і твірної основи: виорати, приозерний.
• Українська мова уникає важкого для  вимови збігу приголосних:
      а) запорозький ( а не запорож-ський), французький ( а не французь-ський);
      б) козаччина ( а не козацьчина); їжджу ( а не їзджу), щепа ( а не счепа);
      в) радісний (а не радісний);
      г) свято ( а не св’ято);
      ґ) щастя ( а не щасття);
      д) розібрати ( а не розбрати);
      е) сказав усе ( а не "сказав все"), він іде (а не він йде).
• Якщо доводиться вибирати між збігом голосних і збігом приголосних, то, як правило, насамперед усуваємо