30 квітня 2015

Секрети милозвучності рідної мови


Звуки у мовленні поєднуються не будь-як, а за властивими даній мові правилами, законами.
Звуки у словах та реченнях організовуються так, щоб їх легко було вимовляти і щоб вони були розбірливі для тих, хто слухає. Це одна з найважливіших умов милозвучності мови. Цій вимозі підпорядковані усі українські  і далеко не всі запозичені слова: охорона і ар’єргард, спонуканні та аероіонізатор, …

Основні закони милозвучності мовлення

Українська мова уникає збігу голосних: вона йде, а не вона іде. Такий збіг можливий лише на межі префікса і твірної основи: виорати, приозерний.
Українська мова уникає важкого для  вимови збігу приголосних:
      а) запорозький ( а не запорож-ський), французький ( а не французь-ський);
      б) козаччина ( а не козацьчина); їжджу ( а не їзджу), щепа ( а не счепа);
      в) радісний (а не радісний);
      г) свято ( а не св’ято);
      ґ) щастя ( а не щасття);
      д) розібрати ( а не розбрати);
      е) сказав усе ( а не "сказав все"), він іде (а не він йде).
Якщо доводиться вибирати між збігом голосних і збігом приголосних, то, як правило, насамперед усуваємо

25 квітня 2015

Привіт! Хай щастить! Салют!

        Вітати — означає "звертатися до кого - небудь під час зустрічі з привітом, виявляючи доброзичливість і своє пошанування". Це слово є результатом видозміни давнішньої форми витати під впливом спорідненої основи — віт. 
        Слова "привіт" і "вітання" етимологічно, тобто за походженням, пов'язані зі словами  "віть", "вітка" — "гілка": вітати — "прибути з символічною гілкою". Давно втратилося у цих словах значення "гілка", але значення "прийти з добром", "зустріти з добром" залишилася.  У санскриті теж є слово «віта» із цим же значенням і звучить воно саме так, як і сучасній українській мові.
        І тому, коли ми сьогодні  вимовляємо коротке  слово "Привіт!", ми вкладаємо в це вітання "прихильне, доброзичливе ставлення". Звичайно так вітаються молоді люди або добре знайомі товариші, колеги, ровесники.
        У мові інтелігенції (старшого віку) можна почути "Моє вітання!", яке звучить піднесено, урочисто.

10 квітня 2015

Спрощення у групах приголосних


  •  Спрощення –це випадання одного із трьох (середнього), важких для вимови приголосних звуків. Це явище забезпечує милозвуччя нашого  мовлення
  • Спрощення відбувається як у вимові, так і у написанні.   
  • Воно відбувається лише в українських словах у  10-и позиціях:

1.   – ж(д)н- - -жн- : тиждень – тижневий;
2.   –з(д)н- -  -зн-   : виїзд – виїзний;
3.   – с(т)н- -  -ст-  : честь- чесний; 
4.   – с(т)л- -  -сл-  : щастя –щасливий;
5.   – з(к)н- - -зн-: брязк – брязнути;
6.   - с(к)н- - -сн-: писк –писнути; тиск-тиснути, риск - рискнути (і ризикнути)
7.   с(л)н- - -сн-:масло-масний; ремесло-ремісник, мислити-навмисне
8.   – р(н)ц- - -нц-: чернець –ченця;
9.   – р(д)ц- - -рц-: серденько- серця;
10.  –ш(ч)к- - шк-: горщок – горшка.
  • Добре запам'ятайте  лише перші чотири групи,  інші не потребують заучування, бо