Доброго ранку, добрий день, привіт, Неllo, Ні !

        «Привіт» (англ. «Неllo») є універсальною формою вітання в Америці. Вона прийнята в будь-яких ситуаціях, за винятком тих, коли це привітання вживають одразу після офіційного рекомендування. Навіть малознайомі люди кажуть один одному при зустрічі: «Привіт». Доречна ця форма й при дружньому рекомендуванні: «Селлі, я хотів би познайомити тебе з Джоан», — на що Селлі відповідає: «Привіт, Джоан, рада познайомитись з тобою».
        Ще більш неофіційним є загальновживане привітання «Гай» (англ. «Ні»). Так вітаються між собою давно знайомі люди, але воно не допускається як відповідь на рекомендування.
       У ділових колах слова «Доброго ранку» є звичайним привітанням до полудня; після полудня слід казати: «Добрий день». Але через те, що ці привітання звучать трохи манірно, їх нерідко замінюють на «Привіт» і усмішку.

Привітання - побажання

   Чи не дивно чути замість нашого звичного вітання таке:    «Їли ви сьогодні?» або «Чи здорова ваша ху­доба?»  Але це теж вітання. Саме такими фразами обмінювалися, зустрічаючись, жителі Стародавнього Китаю, Монголії, Єгипту.  
        На перший погляд здається де­що смішно, але якщо подумати трохи, то легко можна довести, що «чи здоро­ва ваша худоба?» — «здрастуйте».
       І справді, що було основою життя мон­гола-кочівника в давні часи? Його стадо. Здорова худоба — вистачає їжі — все добре в родині. Загинула худоба від хвороби або від нестачі кормів — і у людей голод, недуги, смерть. Ось і виходить: по­бажати здоров'я рогатим годувальникам скотаря — все одно, що побажати здо­ров'я йому самому та його родичам.
         Якими тільки вітаннями не користу­валися люди: "Салют! Чао! Салам алейкум! Хау ду ю ду!"
Словами «я вас (тебе) бачу» обміню­ються, зустрічаючись, зулуси. А плем'я жителів      Африки придумало вітання на всі випадки в житті:
акуше — робітни­кові,                     акуаре — стомленому, 
акурін — мандрівникові,                аквалейло — чужозем­цеві.
          Є особливі вітання для людини, яка сидить, лежить, для щасливого або нещасного і т.ін. Уявляєте, як важко маленьким африканцям, поки вони все це вивчать. Адже переплутати не мож­на. Це здавна вважають невихованістю.Про таких плутаників на Русі, напри­клад, навіть приказка була: «Де пень — тут чолом, де люди — тут боком, а де собаки жеруться — тут: «Боже помагай».     

Українська мова і санскрит

15 цікавих фактів про українську мову

1. Українська входить до трійки найкрасивіших мов у світі. На конкурсі в Італії її визнали другою за мелодійністю мовою світу (після італійської). На  конкурсі, який пройшов у Парижі у 1934 році, українську мову визнано третьою найбільш красивою мовою в світі (після французької та перської) за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія й будова речення.

2. Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком, а вперше українська мова була прирівняна до рівня літературної мови в кінці XVIII ст. після виходу у 1798 р. першого видання “Енеїди”, автором якої є І. Котляревський. Його і вважають засновником нової української літературної мови.

3. Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі, і за кількістю носіїв займає 26-те місце в світі.

4. Український алфавіт - один з варіантів кирилиці, число букв в ньому дорівнює 33. Порівняно із російською мовою, в українській абетці немає великої кількості церковнослов’янських слів. З точки зору лексики найближчими до української є білоруська (84%) і польська (70%) мови.

5. Першим букварем, виданим в Україні, був «Буквар» («Азбука»), надрукований у 1574 р. у Львові першодрукарем Іваном Федоровим. Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки. До нас дійшов лише один примірник, який знайдено в Римі 1927 р. Зберігається в бібліотеці Гарвардського університету (США). Факсимільне видання було здійснено в Києві 1964 та 1974 рр.

6. Найдавнішими українськими поетесами, імена яких відомі, й про яких збереглися документальні свідчення, є інокиня Анисія Парфенівна і Анна Любовичівна; жили вони в кінці XVI – на початку XVIII ст. і залишили акровірші, де вписано їхні імена.

7. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»

8. Найбільшу кількість разів перекладений літературний твір – «Заповіт» Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.

9. Найбільша кількість псевдонімів   була у

Цікаве з інших мов

Французький вислів fond de l΄air означає дуже відоме жителям нашої країни явище. Це коли на вулиці літо, світить сонце, хочеться вдягнутися легко, але насправді дуже холодно і треба вдягнутися тепліше. Знайома картина, чи не так? Навіть дивно у нашій мові ще немає такого слова, яке б характеризувало таку погоду.

Слово bakku-shan у японській мові вживають, коли дівчина зі спини виглядає дуже привабливо, але виявляється, зо обличчя у неї не дуже симпатичне. Так буває часто, але лише японці придумали таку назву.

 L'esprit  d'escalier (французька мова)- стан після розмови, коли ви розумієте, що могли б сказати багато цікавого, але не змогли сформулювати , а от зараз вам у голову прийшли потрібні думки. Тобто коли найкращі відповіді та думки з'являються тоді, коли вже пізно. У перекладі цей вислів означає «дотепність на сходах».

 На  Філіппінах словом nakakahinayang називають стан, коли людині шкода, що вона не змогла скористатися ситуацією чи використати свій шанс через те, що побоялася ризикнути. А хтось інший не злякався. Що ж, знайома ситуація, чи не так?

І на завершення – слово sgiomlaireachd у гельській шотландській мові означає стан роздратування, яке викликають ті, хто відволікає вас від вживання їжі.