Україна та Росія "Хотят ли русские войны?"

Гостинність у звичаях українців

Традиції гостинності слід дотримуватися не­ухильно — це знайшло відображення у фольк­лорі. Ви, мабуть, знаєте українське прислів'я:  «Хто в гості не їздить і до себе не зве, той не­добрим сливе».

Слово гість — давнє, праслов'янське. Первісне значення його — чужинець, чужоземець. Справді, чужинцями, гостями були у нас купці. Дороги, якими вони прибували, називалися гостинець, та й привозили вони теж гос­тинці.

Порівняймо: древньонімецьке  gast - гість;  латинське слово hastis – чужоземець, ворог.

Стародавні звичаї веліли, щоб гість, зайшовши на подвір'я, бодай на хвилинку вступив до хати. Гостя садовили на найкращому місці в хаті, запрошували до столу. Сидячи за столом, гості повинні були чекати припрошення до страви. Коли гостина була святкова, то дітей за стіл не садили, господарі теж не сідали: господиня подавала їсти і припрошувала жінок, а господар — припрошував чоловіків. Нечемним вважалося, коли гість брав зі столу страви сам без припрошення. Кожного гостя, який уже прощався, господарі проводжали аж на двір або за ворота  (За митрополитом Іларіоном).

Гості за всіх народів та часів

Приймати гостей — справжнє мистецтво. Людство розвиває його протягом кількох тисяч років. Єдиного міжнародного етикету гостинності не існує. У кожної країни є свої традиції й звичаї, пов'язані з гостинністю. Нерідко вони можуть здатися нам дуже дивними, ба навіть дикунськими. Тож перш ніж вирушити у якусь екзотичну країну на відпочинок, зазирніть у довідник. Тоді будете готові до будь-яких несподіванок. Про гостинність деяких народів ходять легенди.
Україна: дорогому гостю обов'язково приготують смачний борщ або вареники, зустрінуть хлібом -сіллю.
Узбекистан: господиня подасть вам плов просто на подвір'ї. У багатьох південних країнах гостей приймають саме на подвір'ї, котре є продовженням господи.
Туреччина: тебе обов'язково поведуть у лазню. Турецька лазня — це своєрідний клуб, де зустрічаються з друзями, грають у шахи, слухають співаків та музику.
Скандинавія: ця країна - батьківщина звичаю:найпочесніше місце за столом надають гостеві.
Якутія:  прибулець може завжди

Мовностилістичні поради

Неправильно або недоречно    Правильно

Величезне свято -           велике, урочисте, величне.

Минулорічний -                торішній.                                   Односторонній характер - однобічний характер.

Точка зору -                    погляд, думка.

Утратити свідомість - знепритомніти, зомліти.

Виписка з протоколу - витяг з протоколу.                       Повезло ( у знач. "успішно здійснилося")-  поталанило,    пощастило.

Недолік ( у знач. "помилка") - хиба, вада, огріх, ґандж, недоробок.

Поступлення - 1) вступ ( до організації,...),

                        2) надходження ( про те, що потрапляє у чиєсь розпорядження).     

Повернутися до свідомості - опритомніти, прийти до тями, до тямку, до пам'яті,                                                    отямитися, очуняти (розм.),  очапатися (розм.).  

"Як ся маєте?"

Залицятися – підбивати клинці, топтати стежку, смалити халяви. крутити роман.

Радіти – серце співає. душа радується, пити радість, не чути землі під собою від радості, як знов на світ народився, ходити іменинником, бути на сьомому небі. співати від щастя, аж танцює.

Прочитаймо народну усмішку і визначмо, у чому комічність  описаної ситуації.

-          Як ся маєте?  - нав’язує дівчині бесіду молодий хлопець.

-          Дякую, добре.

-          А як ся має ваша мама?

-          Дякую, добре.

-          А як ся мають ваш брат і сестра?

-          Дякую, добре.

Хлопець не знає. що далі говорити. Дівчина виручає:

-          Я ще маю діда й бабу.