Ви сказали: "Здрастуйте"...

           Одна з версій про походження слова здрастуй(те), як вважають етимологи. — запозичення з російської мови, від здравствуй, що походить від старослов'янського сьдравствовоти, точніше від форми наказового способу цього дієслова — ,,будь здоровий”.

      Але де поділися два приголосних звуки? У російському слові аж чотири, а в українському відповіднику лише два. Це зумовлене фонетичною особливістю української мови, яка не хоче терпіти збігу не те, що чотирьох, а навіть і трьох приголосних. І в усному мовленні, і на письмі існує спрощення таких груп приголосних, як ж(д)н, з(д)н, с(т)н, с(т)л.  Тому говоримо й пишемо ,,тиждень”, але ,,тижневий”, ,,виїздити”, але ,,виїзний”, ,,честь”, але ,,чесний”; ,,щастя”, але ,,щасливий”! Так фонетичний закон милозвучності ,,з'їв” аж два приголосних звуки.

           У просторіччі дуже часто вживають слово здрастуй у вигляді ,,драстуй”.

     Слово здрастуй здебільшого емоційно нейтральне, хоча й може вживатися людиною, коли вона перебуває не в кращому настрої.

-А (-Я) чи -У(-Ю): складні випадки

·        Слід запам’ятати: будинку, коридору.

·        Слід розрізняти:

авантюрин (окремий камінець) – авантюрин (мінерал) авторитет (людина) – авторитет (вплив)
акта (документа) – акту (процесу)
Алжира (міста) – Алжиру (країни)
аметиста (окремий камінець) – аметисту (мінералу)
барія ( одиниця виміру) – барію (елемент)                  
Борщу (прізвище) –борщу (страви)

День сміху, або День дурня

Ви коли-небудь замислювалися про те, чому 1-ого квітня всі жартують, веселяться і влаштовують один одному кумедні  розіграші? Адже цей звичай існує не тільки у нас, а в багатьох країнах. І це притому, що «День сміху», або «День дурня», як називають у народі це свято, не внесений ні в один календар знаменних подій. Так звідки ж взялася традиція відзначати перше квітня? Думок існує багато.
Думка перша. Колись у Франції Новий рік святкували в кінці березня. З 25 березня по 1 квітня люди ходили в гості, дарували подарунки, веселилися, як могли. Але в 1562 році Папа Римський Григорій XIII запровадив новий календар - григоріанський, і Новий рік був перенесений на 1 січня. Проте французам було шкода розлучатися і з «Старим Новим роком», ось вони і продовжували святкувати 1 квітня, за що їх і прозвали «першоквітневими дурнями».
Думка друга. Свято зародився в Древньому Римі, де відзначали «Свято глупців». Правда відзначали це свято не 1 квітня, а 17 лютого.
Думка третя. Традиція зародилася у Східній Індії, жителі якої і донині відзначають «День жартів», але не 1 квітня, а 31 березня.
Думка четверта. «День жартівників» виник з волі неаполітанського короля Монтерея, якому в одне зі свят приготували страву з риби. Йому сподобалося частування, і він попросив приготувати його знову. Такої риби не знайшлося, і кухар «підсунув» королю щось схоже. Однак обдурити короля виявилося неможливо - розіграш не вдався, а король не розсердився, а засміявся. Якщо все це сталося якраз 1 квітня, зрозуміло, чому зародилася традиція у цей день жартувати і влаштовувати веселі розіграші.

Як веселяться 1 квітня у різних країнах

З XVIII століття практично у всіх країнах світу всі з задоволенням 1 квітня жартують над своїми друзями.
Ви, звичайно, теж любите розігрувати батьків, друзів і навіть вчителів. Що ж, чому б і ні? Головне, пам'ятайте, що жарти повинні бути добрими - навіщо ставити людину в незручне становище? Є таке правило: краща жарт - це жарт, над якою голосніше за всіх сміється той, над ким пожартували.
Австралія
 квітня у них починається зі сміху птиці кукабарри-пересмішника. Прокинувшись,

Українські слова у санскриті

Санскрит і українська мова

Багато слів у санскриті та в українській мові звучать однаково, а ще більше -співзвучно. Ось для прикладу:
багато-багута,  будити-буд,  варити-ар-вар, вертіти-вартіта, видатність-видатга, видіти-видіта, виліпити-виліпта, відати-від, вітання-віта, гатити-гаті, голосити-гласати, гнути-гну, громада-грама, грива-грива, дав-двара, двісті-два ста, двічі -двіс, дерево-дарава, десятий-дасати, див-див, дивовижний-див*я, діра-дара, жити-джив, жінка-джані, знати-джанати, кара-кара, карб-карб, кіл-кіл, хрін-крін, котра-кутра, кручу-крунчами, кут-кута, латка-лата, любити-любг*яти,  мара-мара, матір-матар, мріти-мріти, міра-міра, мур-мур, неня-нана,  нічна-нічна, падати-пад, пан-пан, пасти-пас, пекти-пакати, пити-пити, пісок-піс, плавання-плавана, приятель-прията.

 (За книгою Романюка В.С. "Не вмерла і не вмре")