Слово товариш – чи не найдавніше з усіх вищезгаданих звертань. Воно тюркського походження . Умовно його можна поділити на 2 частини: товар та іш. Перша частина товар називає худобу, призначену для продажу. У деяких сучасних діалектах української мови так і досі називають домашню худобу, але призначену для власного спожитку: вигнати товар на пашу означає пустити худобу пастись. У літературній мові словом товар називають речі, призначені для продажу.
Друга частина слова товариш - іш - називає людину, яка є твоїм компаньйоном у акті продажу. Складені обидві частини слова називають людину, яка разом зі своїм напарником продає худобу. А для кочівників-тюрків така оборудка дуже багато важила, бо давала засоби до життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар