
Слово «карантин» означало «час, що триває сорок днів» (від італ. quarante giorni — сорок днів).
1368 р. 60-й венеціанський дож Андреа Контаріні видав указ про примусове
поселення
тих людей, що прибували до Венеції, на окраїну міста в
спеціально відведені будинки протягом 40 днів з постійним спостереженням за
ними. Існує також думка, що вперше карантинні закони були видані тільки у 1374
р., в італійському місті Реджія.
Але в кінці XVIII ст. вкорінилось і друге значення цього слова — «власне
будинок, в якому приїжджі із заразливих місць мусять проводити перебування
своє». Карантин при багатьох інфекційних хворобах, передусім віспі і чумі, до
XX ст., тривав 40 днів.
У широкому вжитку це слово означає ще й споруду для ізоляції хворих чи потенційно
хворих, зокрема частину порту для прибулих суден.
Немає коментарів:
Дописати коментар