"Милеє кохання"

Моторний парубок Еней — класичний українсь­кий залицяльник — у своїх освідченнях завжди був небагатослівним і конкретним:                                       Лависю, милеє кохання!                                                      Ти бачиш, як тебе люблю; 

Но що се наше женихання,                                               Коли тебе навік гублю?   
Рутулець Турн тебе вже свата,                                               За ним, бач, тягне і Амата, 

І ти в йому находиш смак.         
До кого хіть ти більшу маєш, 
Скажи, кого з нас вибираєш?    
Нехай я згину, неборак! (Іван Котляревський).

Тут, як ніде, допомагає гумор. Якщо вам вдасть­ся співрозмовника розсмішити, вважайте, що на­половину ви свого досягли. А якщо ні — не перей­майтеся. Для чого вам мати справу з нудним мур­милом? Пошукайте когось іншого! Але знову ж таки, нехай не зрадить вас ваша поміркованість. Робити із себе блазня все-таки ризиковано.

Несловесні засоби (насамперед посмішка) — ключ до знайомства. Розсмішіть співрозмовника -  і він гадатиме, що ви давно знайомі.