Святкові привітання

Кожне річне свято, принаймні найголовніші, потребує особливого вітального виразу.Український мовний етикет пропонує чимало святкових привітань. А свята, як відомо, бувають різні.
• На будь-яке свято придатні ,,Зі святом вас!” або давніше — ,,З празником будьте здорові!”.
• Щонайперше — неділя. У цей день вам знадобиться давнє українське вітання «З неділею будьте здорові!» або «Будьте здорові, з неділею Вас!».
• У день народження згадаймо бодай таке: «З іменинницею Вас!».
• У день весілля, яке припадало на Покрову, колись

Секрети милозвучності рідної мови

• Звуки у мовленні поєднуються не будь-як, а за властивими даній мові правилами, законами.
• Звуки у словах та реченнях організовуються так, щоб їх легко було вимовляти і щоб вони були розбірливі для тих, хто слухає. Це одна з найважливіших умов милозвучності мови. Цій вимозі підпорядковані усі українські  і далеко не всі запозичені слова: охорона і ар’єргард, спонуканні та аероіонізатор, …

Основні закони милозвучності мовлення

• Українська мова уникає збігу голосних: вона йде, а не вона іде. Такий збіг можливий лише на межі префікса і твірної основи: виорати, приозерний.
• Українська мова уникає важкого для  вимови збігу приголосних:
      а) запорозький ( а не запорож-ський), французький ( а не французь-ський);
      б) козаччина ( а не козацьчина); їжджу ( а не їзджу), щепа ( а не счепа);
      в) радісний (а не радісний);
      г) свято ( а не св’ято);
      ґ) щастя ( а не щасття);
      д) розібрати ( а не розбрати);
      е) сказав усе ( а не "сказав все"), він іде (а не він йде).
• Якщо доводиться вибирати між збігом голосних і збігом приголосних, то, як правило, насамперед усуваємо

Привіт! Хай щастить! Салют!

        Вітати — означає "звертатися до кого - небудь під час зустрічі з привітом, виявляючи доброзичливість і своє пошанування". Це слово є результатом видозміни давнішньої форми витати під впливом спорідненої основи — віт. 

        Слова "привіт" і "вітання" етимологічно, тобто за походженням, пов'язані зі словами  "віть", "вітка" — "гілка": вітати — "прибути з символічною гілкою". Давно втратилося у цих словах значення "гілка", але значення "прийти з добром", "зустріти з добром" залишилася.  У санскриті теж є слово «віта» із цим же значенням і звучить воно саме так, як і сучасній українській мові.

        І тому, коли ми сьогодні  вимовляємо коротке  слово "Привіт!", ми вкладаємо в це вітання "прихильне, доброзичливе ставлення". Звичайно так вітаються молоді люди або добре знайомі товариші, колеги, ровесники.

        У мові інтелігенції (старшого віку) можна почути "Моє вітання!", яке звучить піднесено, урочисто.

Назви нот

Українські вигуки