Святкові привітання

Кожне річне свято, принаймні найголовніші, потребує особливого вітального виразу.Український мовний етикет пропонує чимало святкових привітань. А свята, як відомо, бувають різні.
• На будь-яке свято придатні ,,Зі святом вас!” або давніше — ,,З празником будьте здорові!”.
• Щонайперше — неділя. У цей день вам знадобиться давнє українське вітання «З неділею будьте здорові!» або «Будьте здорові, з неділею Вас!».
• У день народження згадаймо бодай таке: «З іменинницею Вас!».
• У день весілля, яке припадало на Покрову, колись
вітали: «Добридень з весіллям, та ще й з Покровою!»
• На Миколу вітались: «З Миколаєм, будьте багаті!».
• Особлива увага українського народу — до вітань у Свят-вечір, на Коляду, на Щедрий вечір. Такі вітання мають відтінок побажання. Наприклад: «Будьмо здорові з Святим вечором!»; «На щастя, на здоров'я з Свят-вечором!».
• На Різдво, зустрічаючись, кажуть: «Христос рождається! Христос ся рождає!» Відповідь: «Славіте його!  Славімо його!».      
• Як вносять Коляду, то кажуть:
- Добрий вечір з Колядою! — Вітайте з Колядою!
• А скільки теплоти й святечності містить знане з дитинства вітання в Щедрий вечір: «Щедрий вечір, добрий вечір! Добрим людям на здоров'я!», що відлунює по всій Україні в переддень старого Нового року.
• На Великдень : «Христос воскрес!»  Тричі промовляють, у відповідь звучить: «Воістину Христос воскрес!» або частіше вживане «Воістину воскрес!» (тричі цілуються). До речі, так вітаються аж до вознесіння Ісуса Христа.
• З-поміж архаїчних привітань варто згадати «Чолом тобі!», часто вживане в історичній прозі та епістолярії. «Чолом», — радісно промовив Сваріг і швидко ступив назустріч брату, обняв його, навіть почоломкався (С. Скляренко).
• На думку В.Рубана, в давнину українці вітались та¬кож словом ,,Тар'я! Тар'ягн, Триєдиний, або Троян”, - це ім'я патріарха, родоначальника   українського народу.
• Вітальні вирази обов'язково передбачають    фразу-відповідь. Вона може повністю повторювати етикетний вираз вітання.
- Добрий ранок, Сташе.
- Добрий ранок,— тихо відповів  Стах (М. Стельмах).

Однак так буває не у всіх випадках. Споконвіку, за давнім добрим українським звичаєм, незалежно від першої фрази, відповідали «Доброго здоров'я!». І це було прекрасно, бо цим бажалося людині найдорожчого — здоров'я. Інакше кажучи, вживання тієї чи іншої фрази-відповіді чітко не регла¬ментується. Але так буває не завжди. Пригадаймо хоча б традиційне вітання гуцулів ,,Слава Йсу!” із «Тіней забутих предків».
- Слава Ісусу! — привітався Іван. Але йому нічого не відповіли. Так само фуркала скалка, і двоє людей, скуплені й строгі, тим самим рухом перетягали ремінь…
- Навіки слава! — обернувся він до Івана... (М. Коцюбинський).

У давнину, вітаючись, великої уваги надавали не лише фразі, а й умовам спілкування, що визначали вибір обох виразів. Для людини, що була зайнята якоюсь роботою, зберігали одне з таких вітань: Бог на поміч /Богпоміч / Помагай Бог/Біг тобі/ Помагай Бог / Біг/ Біг помагай, Помагай-біг / Помагайбіг! / Магайбі/ Помагай Боже/ Боже поможи! (зауважимо, що таке вітання вважалось небажаним при зустрічі з людиною, яка щось пере).