А чи вміємо ми вітатись?

    Дотепер в Україні поширені при­вітання "за козацьким звичаєм": зустрівшись у гостині, добрі знайомі обіймаються й цілуються. Традиційним елементом вітань ук­раїнців є також шапкування. Люди старшого віку, проходячи один повз одного, трохи піднімали головний убір, чемно нахиляли голову, а коли це ста­течна і в літах особа, — навіть придолонювали до грудей руку. На жаль, ця традиція останнім часом майже вийшла з ужитку, знецінилась серед молодшого покоління.

       Традиційно вважалось за велику не­чемність зайти до хати в шапці чи каш­кеті, вже не кажучи про перебування в оселі або за столом. А що бачимо нині? Заходячи до тієї чи іншої установи, не кожен нава­житься скинути головний убір, — завітайте до будь-якої кав'ярні чи їдальні, і неодмінно впаде в очі: стоять за столиками, сидять за обідом у шап­ках, апетитно посьорбуючи та пережо­вуючи наїдки, і нікому не спаде в голо­ву, що така нечемність свідчить про надто низький рівень культури, невихо­ваність.

     А як бути жінкам, дівчатам, якщо вони в капелюшку, беретику, хутряній шапці? Сучасні етикетні правила не зо­бов'язують прекрасну стать бути про­стоволосими на роботі, зібраннях (од­нак чи естетично це?). Пригадується цікавий факт. В одному з французьких кінотеатрів вирішили навчити жінок гарним манерам ось як: під час демон­страції фільму періодично подавалась реклама ,,Пані поважного віку можуть не знімати капелюшок у кінотеатрі”. І сталось диво:

жіноцтво відтоді приходи­ло до кінотеатру, обов'язково знімаючи капелюшок...

       Запам'ятаймо, що не можна вітатися через поріг (вважається, що ти посваришся з цією людиною). Не варто гукати в транспорті, побачивши знайо­мого. Для вітання в такій ситуації до­статньо кивка голови.

      І насамкінець нагадаймо, з ким і ко­ли потрібно вітатися за українським звичаєм. Насамперед, зрозуміло, з ти­ми, кого добре знаємо. Зранку, проки­нувшись, вітаємось із рідними, відтак — із сусідами, в школі — з друзями, одно­класниками, вчителями, знайомими, на роботі — з колегами, співробітниками. Бажано вітатись також із продавцями в магазині, де ви частенько купуєте хліб, молоко... Не забуваймо привітатись на пошті, на прийомі в лікаря, в кни­гозбірні, в їдальні за одним столом, в купе вагона, дарма, що ви не знайомі з цими людьми.