25 червня 2015

Цікаве з інших мов

Французький вислів fond de l΄air означає дуже відоме жителям нашої країни явище. Це коли на вулиці літо, світить сонце, хочеться вдягнутися легко, але насправді дуже холодно і треба вдягнутися тепліше. Знайома картина, чи не так? Навіть дивно у нашій мові ще немає такого слова, яке б характеризувало таку погоду.

Слово bakku-shan у японській мові вживають, коли дівчина зі спини виглядає дуже привабливо, але виявляється, зо обличчя у неї не дуже симпатичне. Так буває часто, але лише японці придумали таку назву.

 L'esprit  d'escalier (французька мова)- стан після розмови, коли ви розумієте, що могли б сказати багато цікавого, але не змогли сформулювати , а от зараз вам у голову прийшли потрібні думки. Тобто коли найкращі відповіді та думки з'являються тоді, коли вже пізно. У перекладі цей вислів означає «дотепність на сходах».

 На  Філіппінах словом nakakahinayang називають стан, коли людині шкода, що вона не змогла скористатися ситуацією чи використати свій шанс через те, що побоялася ризикнути. А хтось інший не злякався. Що ж, знайома ситуація, чи не так?


І на завершення – слово sgiomlaireachd у гельській шотландській мові означає стан роздратування, яке викликають ті, хто відволікає вас від вживання їжі. 

20 червня 2015

НЕВВІЧЛИВО :
- вітатися — й не дивитися людині у вічі;  
- вітатися — й тримати руки в  кишенях;
- вітатися — й щось жувати;
- вітатися в рукавичках (лише жінка може вітатися, не скидаючи їх, сказати ,,Добридень”, посміхнутись й нахилити голову — і тримати при цьому руки в ки­шенях пальта або кожуха).

Правило трьох ,,НЕ”.
Співрозмовник — не вантажівка, на яку можна скидати тонни своїх емоцій і справ.

Випадкова зустріч — не привід для посвячення когось у перипетії свого життя.

Вулиця (коридор, автобус) — не сповідальня.

15 червня 2015

Цікаве з інших мов

У мові індіанців Нікарагуа є поняття yuputka - стан, коли йдеш лісом,  і тобі здається що твоєї шкіри хтось торкається (наприклад, привиди). Найближчий аналог у нашій мові – «мурашки по шкірі».
У німецькій мові є слово kummerspeck, що перекладається як «бекон горя». Це поняття відоме багатьом – слово означає «заїдання» депресії та поганого настрою надмірною кількістю їжі.
Слово cafune  у португальській мові означає «ніжно проводити пальцями по волоссю коханої людини». Чудове слово!
У Південній Америці у мові тсонга є слово rwhe. Це означає впасти нетверезим і голим та заснути. Цьому слову можна знайти у нашій мові чимало відповідників. Наприклад, «п’яний, як чіп»
А це поняття відоме багатьом – чекати вдома когось із нетерпінням, виглядати у вікно, вибігати на вулицю, дивлячись, чи не йде ця людина. Усе це мовою інуїтів можна сказати одним словом – iktsuarpok.

10 червня 2015

Вітання- прощання: вузлики на щодень

- вітайтесь завжди привітно, неза­лежно від того, який у вас настрій: від цього залежить перше враження про вас;

- першим вітає молодший старшого (але руку йому має подати старший);

- чоловік вітає жінку (однак руку першою подає жінка);

- підлеглий вітає керівника (однак руку подає керівник);

- перша фраза вітання належить то­му, хто заходить (у приміщен­ня), незалежно від віку, посади;

- незалежно від статі, віку й посади першим вітається той, хто обганяє знайо­мого чи проходить повз нього;

- зустрівши   знайомого,   злегка вклоніться і привітайтесь словесно, ско­риставшись доречним у цій ситуації ети­кетним виразом;

- вітайтесь і з незнайомими особис­то людьми, якщо зустрічаєтесь із ними часто (продавець у крамниці, теле­фоністка на пошті тощо);

- зайшовши в установу, організацію, до театру, в ресторан і т.ін., ввічлива людина має привітатися передусім з об­слугою ;

- прийшовши в гості, передусім вітають господиню, потім господаря, інших жінок і чоловіків у порядку, в яко­му вони сидять;

- вибираючи вітальну формулу, потрібно передусім зважити на час спілкування: ранок, день чи вечір;

- традиційною фразою-відповіддю українців на вітання є вираз ,,Доброго здоров'я!”, однак цілком можливе і по­вторення однієї з вітальних формул;

- розрізняють ,,буденні” й ,,святкові” вітальні вирази;

- вирази вітання супроводжуються жестами й мімікою (уклін, рукостискан­ня, шапкування, цілування, обійми, усмішка).

05 червня 2015

Цікаве з інших мов

   Оскільки канікули, можемо відпочивати, подорожувати, знаходити нових друзів тощо. І - не забувати: у розмаїтті вражень пізнавати щось нове, цікаве, дивне, незвичне. 
   Наприклад, у кожній мові світу є особливі слова, які неможливо перекласти, яким неможливо знайти аналоги в інших мовах. Такі слова добре характеризують носіїв мови та передають особливості нації. 
   Пропонуємо цікаву добірку іншомовних слів , яких немає в українській мові.
  • У німецькій мові є слово backpfeifengesicht. Воно дослівно означає «обличчя, по якому потрібно вдарити кулаком».
  • Важке для вимови слово myötähäpeä у фінській мові означає стан, коли хтось зробив поганий вчинок, а соромно за нього саме вам. Наприклад, коли вам соромно за друга, що сказав нісенітницю.
  • Слово tartle у шотландській мові означає стан, коли ви маєте познайомити людину з кимось, але не можете згадати, як цю людину звати.
  • В уельській мові є слово glaswen «нещира посмішка». Це стан, коли людині невесело, навіть погано, але вона все одно автоматично, награно посміхається.
  • У японській мові є вислів Wabi-Sabi. Він означає можливість побачити щось прекрасне у недосконалому. Наприклад, відсутність рук у статуї Венери Мілоської.