Українська мова і санскрит

15 цікавих фактів про українську мову

1. Українська входить до трійки найкрасивіших мов у світі. На конкурсі в Італії її визнали другою за мелодійністю мовою світу (після італійської). На  конкурсі, який пройшов у Парижі у 1934 році, українську мову визнано третьою найбільш красивою мовою в світі (після французької та перської) за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія й будова речення.

2. Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком, а вперше українська мова була прирівняна до рівня літературної мови в кінці XVIII ст. після виходу у 1798 р. першого видання “Енеїди”, автором якої є І. Котляревський. Його і вважають засновником нової української літературної мови.

3. Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі, і за кількістю носіїв займає 26-те місце в світі.

4. Український алфавіт - один з варіантів кирилиці, число букв в ньому дорівнює 33. Порівняно із російською мовою, в українській абетці немає великої кількості церковнослов’янських слів. З точки зору лексики найближчими до української є білоруська (84%) і польська (70%) мови.

5. Першим букварем, виданим в Україні, був «Буквар» («Азбука»), надрукований у 1574 р. у Львові першодрукарем Іваном Федоровим. Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки. До нас дійшов лише один примірник, який знайдено в Римі 1927 р. Зберігається в бібліотеці Гарвардського університету (США). Факсимільне видання було здійснено в Києві 1964 та 1974 рр.

6. Найдавнішими українськими поетесами, імена яких відомі, й про яких збереглися документальні свідчення, є інокиня Анисія Парфенівна і Анна Любовичівна; жили вони в кінці XVI – на початку XVIII ст. і залишили акровірші, де вписано їхні імена.

7. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»

8. Найбільшу кількість разів перекладений літературний твір – «Заповіт» Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.

9. Найбільша кількість псевдонімів   була у

Цікаве з інших мов

Французький вислів fond de l΄air означає дуже відоме жителям нашої країни явище. Це коли на вулиці літо, світить сонце, хочеться вдягнутися легко, але насправді дуже холодно і треба вдягнутися тепліше. Знайома картина, чи не так? Навіть дивно у нашій мові ще немає такого слова, яке б характеризувало таку погоду.

Слово bakku-shan у японській мові вживають, коли дівчина зі спини виглядає дуже привабливо, але виявляється, зо обличчя у неї не дуже симпатичне. Так буває часто, але лише японці придумали таку назву.

 L'esprit  d'escalier (французька мова)- стан після розмови, коли ви розумієте, що могли б сказати багато цікавого, але не змогли сформулювати , а от зараз вам у голову прийшли потрібні думки. Тобто коли найкращі відповіді та думки з'являються тоді, коли вже пізно. У перекладі цей вислів означає «дотепність на сходах».

 На  Філіппінах словом nakakahinayang називають стан, коли людині шкода, що вона не змогла скористатися ситуацією чи використати свій шанс через те, що побоялася ризикнути. А хтось інший не злякався. Що ж, знайома ситуація, чи не так?

І на завершення – слово sgiomlaireachd у гельській шотландській мові означає стан роздратування, яке викликають ті, хто відволікає вас від вживання їжі. 

НЕВВІЧЛИВО :

- вітатися — й не дивитися людині у вічі;  

- вітатися — й тримати руки в  кишенях;

- вітатися — й щось жувати;

- вітатися в рукавичках (лише жінка може вітатися, не скидаючи їх, сказати ,,Добридень”, посміхнутись й нахилити голову — і тримати при цьому руки в ки­шенях пальта або кожуха).

Правило трьох ,,НЕ”.

Співрозмовник — не вантажівка, на яку можна скидати тонни своїх емоцій і справ.

Випадкова зустріч — не привід для посвячення когось у перипетії свого життя.

Вулиця (коридор, автобус) — не сповідальня.

Цікаве з інших мов

У мові індіанців Нікарагуа є поняття yuputka - стан, коли йдеш лісом,  і тобі здається що твоєї шкіри хтось торкається (наприклад, привиди). Найближчий аналог у нашій мові – «мурашки по шкірі».

У німецькій мові є слово kummerspeck, що перекладається як «бекон горя». Це поняття відоме багатьом – слово означає «заїдання» депресії та поганого настрою надмірною кількістю їжі.

Слово cafune  у португальській мові означає «ніжно проводити пальцями по волоссю коханої людини». Чудове слово!

У Південній Америці у мові тсонга є слово rwhe. Це означає впасти нетверезим і голим та заснути. Цьому слову можна знайти у нашій мові чимало відповідників. Наприклад, «п’яний, як чіп»

А це поняття відоме багатьом – чекати вдома когось із нетерпінням, виглядати у вікно, вибігати на вулицю, дивлячись, чи не йде ця людина. Усе це мовою інуїтів можна сказати одним словом – iktsuarpok.