А чи вміємо ми вітатись?

    Дотепер в Україні поширені при­вітання "за козацьким звичаєм": зустрівшись у гостині, добрі знайомі обіймаються й цілуються. Традиційним елементом вітань ук­раїнців є також шапкування. Люди старшого віку, проходячи один повз одного, трохи піднімали головний убір, чемно нахиляли голову, а коли це ста­течна і в літах особа, — навіть придолонювали до грудей руку. На жаль, ця традиція останнім часом майже вийшла з ужитку, знецінилась серед молодшого покоління.

       Традиційно вважалось за велику не­чемність зайти до хати в шапці чи каш­кеті, вже не кажучи про перебування в оселі або за столом. А що бачимо нині? Заходячи до тієї чи іншої установи, не кожен нава­житься скинути головний убір, — завітайте до будь-якої кав'ярні чи їдальні, і неодмінно впаде в очі: стоять за столиками, сидять за обідом у шап­ках, апетитно посьорбуючи та пережо­вуючи наїдки, і нікому не спаде в голо­ву, що така нечемність свідчить про надто низький рівень культури, невихо­ваність.

     А як бути жінкам, дівчатам, якщо вони в капелюшку, беретику, хутряній шапці? Сучасні етикетні правила не зо­бов'язують прекрасну стать бути про­стоволосими на роботі, зібраннях (од­нак чи естетично це?). Пригадується цікавий факт. В одному з французьких кінотеатрів вирішили навчити жінок гарним манерам ось як: під час демон­страції фільму періодично подавалась реклама ,,Пані поважного віку можуть не знімати капелюшок у кінотеатрі”. І сталось диво:

Неправильно	Правильно
Не дивлячись на … Ноль Нуждатися На дому Надобність Нерушимість Настоювати на своєму Налажений Невільно сказав Носитель	Незважаючи на… Нуль Потребувати Вдома Потреба Непорушність Наполягати Налагоджений Мимоволі сказав Носій

Актуально про школу

Знайома ситуація? І як із цим дати собі раду? Особливо молодим учителям?

Дещо про жести при вітанні

Вітальні вирази у людей різних країн нерідко супроводжуються жестами. При зустрічі одні вітаються, приклавши па­лець до землі, а потім піднявши до неба. Інші — знімають капелюха, висуваючи язика, а ліву руку тримають за вухом. Плем'я масат перед вітанням плюють на руку. Малайці вдягають головний убір, підходячи до батька й матері.

 «Зустрівшись, декотрі люди вкло­нялися, інші падали навколішки і билися об землю лобом (били чо­лом), треті підно­сили руку до чола і до серця, четверті торкалися носами, п'яті  показували язика. А офіцери королівських гвар­дій дзвінко цокали каблуками і опус­кали як підтяту го­лову на груди. Ве­ликосвітські дами присідали в глибо­кому реверансі. До­блесні мушкетери, елегантно схилившись, помахували своїми розкішними капелю­хами. Лицарі підіймали заборола важких шоломів та знімали з рук бойові рукавиці. Раби стародавнього Риму оголювали

Уживання У - В

Вживаємо У :	Вживаємо В :
1. Між приголосними: день у день, підняв угору.	1. Між голосними: вчилася в інституті.
2. На початку речення перед приголосним: учора дощило, і день іде.	2.На початку речення перед голосним: в інституті – сесії .
3. Між голосним і приголосним вживаємо У, якщо далі йдуть В, Ф, ЛЬВ, ХВ, В,ТВ ( ключ : великий філософ - львів’янин хвалив свій твір): є багато спільного у творчості цих поетів.	3. Між голосним і приголосним вживаємо В, крім тих випадків, коли наступне слово починається на  В, Ф, ЛЬВ, ХВ, СВ, ТВ: ще в дитинстві.
4. Після паузи, що позначається розділовим знаком (крапка, кома, крапка з комою, двокрапка, дужки, тире, три крапки…): зараз головне – учитись

·         Увага! У багатьох словах У-В не чергуються: ввічливість, влада, врода, угода, уривок, уряд.