До уваги учнів 6-А та 6-Б класів!

1.       Не знаючи правил зміни приголосних при творенні слів, Ви, скоріш за все, заблукаєте "між двох сосен", а точніше, між двома старовинними містами, що на Львівщині.  Поясніть, будь ласка,  різницю у значенні слів   БУЗЬКИЙ та  БУСЬКИЙ. Назвіть міста, від яких походять згадані прикметники. Розкрийте значення вжитого у тексті фразеологізму.

2. Чому свою шаблю козаки ніжно називали жіночим іменем -"ДОМАХА"? Як назва зброї пов*язана із столицею однієї із чужоземних країн? Утворіть прикметник від назви столиці.
Що Вам відомо про сучасний стан справ у цій країні? 

ДО УВАГИ УЧНІВ 6-А, 6-Б КЛАСІВ  

та УСІХ ОХОЧИХ!

       Запрошую Вас до свого блогу, який відновлює свою роботу! Запитуйте, сперечайтесь, думайте! Радо відповім Вам і сама чогось навчуся від Вас!
      Отже, перше запитання  на тему, що вивчається, - "Зміни приголосних при творенні слів".
Поясніть  причини різного написання, на перший погляд, подібних слів: КАЛУСЬКИЙ та КАЛУЗЬКИЙ. Знайдіть іменники, від яких утворені ці прикметники, поясніть різницю у значенні слів - і тоді буде зрозумілою різниця у написанні слів.

Як слід і як не слід запрошувати у гості

·    Дуже важливим є спосіб, яким Ви запрошуєте до себе гостей. Неприпустим є таке запрошення.

-         - Заходь до мене в гості, друже!

-        - А де ж ти живеш?

-Та недалеко. Підійдеш до триповерхового будинку та й гукнеш: ,,Грицю!”.На першому поверсі одразу ж відчиниться вікно. Так то не я. Ти другий раз гукни. Відчиниться ще троє вікон. І то не я. Тоді ти гукни третій раз: ,,Грицю!” П’ять вікон відчиниться , а одне - ні. Ото – я.

Ніколи не кажіть

Іван Малкович: виступ на врученні Шевченківської премії

Про нові обставини загибелі В.Івасюка

"Відлуння твоїх кроків" (вечір-спогад пам*яті В. Іівасюка)

Вечір починається кількома акордами пісні ,,Червона рута”.   Ведучі уже на сцені. Кожна їх репліка: чи поетичні рядки чи проза – супроводжуються відповідними фото чи уривками кінофільмів. 

Голос з– поза сцени. Указ Президента України ,,Про присудження державних премій України імені Тараса Григоровича Шевченка 1994 року” : ,, Присудити Державну премію України імені Тараса Григоровича Шевченка  Івасюку Володимиру Михайловичу, композиторові ( посмертно ) за видатний внесок у розвиток національного музичного мистецтва” .

 Читець

Я крик душі у пісню переллю

І вихлюпну – хай білий світ зомліє.

Хай знає : так я боляче люблю,

Як тільки пісня розказать зуміє.                                                                            Мої сліди на праведній землі

Коханій перетворяться у порох,–

І буде пісня. Розцвітуть жалі,

І розцвіте у звуках навіть горе.

Запрошення: символіка порогу

Дуже  важливо не запрошувати гостей  через поріг. За народним повір'ям, поріг у хаті відгороджує людину від чужого ока, від семи бід. На порозі не стоять. Інакше, мовляв, застоїш благополуччя, яке йде в домівку. Через поріг нічого не подають. Над порогом завжди висів серп, пучки кропиви і чор­тополоху. Це, щоб нечиста сила до хати не пробралась. Зустрічаючи щедрівників, господар виходив на поріг і, по­клонившись тричі говорив: "Пороги мої тесові, рублені! Дозво­льте мені з хати вийти і гостей запросити". Потім стукав тричі каблуком по порогу і казав :,,Домовий, наш господарю! Дозволь гостей вітати, хлібом-сіллю пригощати”.

Запрошення у гості: що можна і чого не слід робити

      Одна річ, коли до Вас завітав друг після уроків і Ви разом перекусили на кухні й погово­рили про шкільні справи. І зовсім інша, коли Ви запрошуєте гостей з якоїсь нагоди:  дня народження, початку навчального року, Нового року... Хіба мало буває причин, аби зібрати друзів!

 Можна, звичайно, усі клопоти щодо влаштуван­ня свята покласти на маму, бабусю чи, на крайній випадок, сестру — хай привчається вести госпо­дарство. Але ліпше приготувати усе необхідне для святкування самому. Адже господар свята Ви. Тому футбольного м'яча, дискотеку, комп’ютер, аеробіку слід поки що відкласти й починати готува­тися до гостин.

Щойно знайшлася  нагода для того, щоб зап­росити друзів, одразу визначте, скільки осіб і хто саме до Вас прийде. Запросини ліпше робити заздалегідь, за один-два дні. У разі, якщо гостей буде повідомлено про зустріч не заздалегідь, а в день свята, то ризикуєте залишитися без гостей. У всіх можуть бути свої плани на вечір, які важ­ко буде замінити заради візиту до Вас. Запрошення можна зробити особисто, те­лефоном або письмово.  В усіх трьох випадках Ви мусите вказати

І хто з нас Європа ?

У мовній практиці часом уживаються як взаємозамінні слова МІСТКІСТЬ, ЄМНІСТЬ, ЄМКІСТЬ і споріднені з ними.
Слово МІСТКІСТЬ у його прямому значенні вживають, коли треба передати поняття об'єму, можливості наповнення якоїсь посудини, форми, а також будівлі, літака: місткість пляшки, залу тощо. У корені слова відбито його зв'язок із такими близькими поняттями, як містити, вміст, місткий.
Слово ЄМКІСТЬ - значно вужчого значення, воно уживається як термін, пов'язаний з електрикою. У спеціальній літературі замість нього часто вживають термін ЄМНІСТЬ, наприклад, конденсатор перемінної ємкості, міжелектродні ємності лампи.
У мистецтвознавчих працях нерідко натрапляємо на переносне вживання згаданих слів: акторська творчість - ємка річ.
Такий самий зміст передають і поняття МІСТКИЙ, вживаючись як синонім до слів ГЛИБОКИЙ, БАГАТОГРАННИЙ, ОБ ЄМНИЙ: місткі образи, містка форма.
А слово ЄМКІСТЬ учені не радять вживати у переносному значенні.

Символи України та Росії

Україна та Росія "Хотят ли русские войны?"

Гостинність у звичаях українців

Традиції гостинності слід дотримуватися не­ухильно — це знайшло відображення у фольк­лорі. Ви, мабуть, знаєте українське прислів'я:  «Хто в гості не їздить і до себе не зве, той не­добрим сливе».

Слово гість — давнє, праслов'янське. Первісне значення його — чужинець, чужоземець. Справді, чужинцями, гостями були у нас купці. Дороги, якими вони прибували, називалися гостинець, та й привозили вони теж гос­тинці.

Порівняймо: древньонімецьке  gast - гість;  латинське слово hastis – чужоземець, ворог.

Стародавні звичаї веліли, щоб гість, зайшовши на подвір'я, бодай на хвилинку вступив до хати. Гостя садовили на найкращому місці в хаті, запрошували до столу. Сидячи за столом, гості повинні були чекати припрошення до страви. Коли гостина була святкова, то дітей за стіл не садили, господарі теж не сідали: господиня подавала їсти і припрошувала жінок, а господар — припрошував чоловіків. Нечемним вважалося, коли гість брав зі столу страви сам без припрошення. Кожного гостя, який уже прощався, господарі проводжали аж на двір або за ворота  (За митрополитом Іларіоном).

Гості за всіх народів та часів

Приймати гостей — справжнє мистецтво. Людство розвиває його протягом кількох тисяч років. Єдиного міжнародного етикету гостинності не існує. У кожної країни є свої традиції й звичаї, пов'язані з гостинністю. Нерідко вони можуть здатися нам дуже дивними, ба навіть дикунськими. Тож перш ніж вирушити у якусь екзотичну країну на відпочинок, зазирніть у довідник. Тоді будете готові до будь-яких несподіванок. Про гостинність деяких народів ходять легенди.
Україна: дорогому гостю обов'язково приготують смачний борщ або вареники, зустрінуть хлібом -сіллю.
Узбекистан: господиня подасть вам плов просто на подвір'ї. У багатьох південних країнах гостей приймають саме на подвір'ї, котре є продовженням господи.
Туреччина: тебе обов'язково поведуть у лазню. Турецька лазня — це своєрідний клуб, де зустрічаються з друзями, грають у шахи, слухають співаків та музику.
Скандинавія: ця країна - батьківщина звичаю:найпочесніше місце за столом надають гостеві.
Якутія:  прибулець може завжди

Мовностилістичні поради

Неправильно або недоречно    Правильно

Величезне свято -           велике, урочисте, величне.

Минулорічний -                торішній.                                   Односторонній характер - однобічний характер.

Точка зору -                    погляд, думка.

Утратити свідомість - знепритомніти, зомліти.

Виписка з протоколу - витяг з протоколу.                       Повезло ( у знач. "успішно здійснилося")-  поталанило,    пощастило.

Недолік ( у знач. "помилка") - хиба, вада, огріх, ґандж, недоробок.

Поступлення - 1) вступ ( до організації,...),

                        2) надходження ( про те, що потрапляє у чиєсь розпорядження).     

Повернутися до свідомості - опритомніти, прийти до тями, до тямку, до пам'яті,                                                    отямитися, очуняти (розм.),  очапатися (розм.).  

"Як ся маєте?"

Залицятися – підбивати клинці, топтати стежку, смалити халяви. крутити роман.

Радіти – серце співає. душа радується, пити радість, не чути землі під собою від радості, як знов на світ народився, ходити іменинником, бути на сьомому небі. співати від щастя, аж танцює.

Прочитаймо народну усмішку і визначмо, у чому комічність  описаної ситуації.

-          Як ся маєте?  - нав’язує дівчині бесіду молодий хлопець.

-          Дякую, добре.

-          А як ся має ваша мама?

-          Дякую, добре.

-          А як ся мають ваш брат і сестра?

-          Дякую, добре.

Хлопець не знає. що далі говорити. Дівчина виручає:

-          Я ще маю діда й бабу.

Міні-тренінг "Несподіване знайомство"

Уявіть, що до Вас на вулиці підійшов незнайомець (незнайомка) і запропонував познайомитись. Оберіть у відповідь репліку, найбільш вдалу, на ваш погляд, з поданих варіантів.                                                             - Скажіть, будь ласка, як би ви хотіли провести вечір?

Варіанти відповідей:

ü  Пройдімося вулицями — такий  сонячний настрій! 

ü  Ходімо в кіно — ось побачите, вам сподобається ця кінострічка! 

ü  Відвідаймо виставу — якщо вам до вподоби гра наших акторів.

ü  Можу вам запропонувати прогулянку у гори. 

ü  Мені  здається, найкраще було б піти до нашого парку. 

ü  Ви любите атракціони? 

ü  Як ви ставитесь до дискотеки?

ü  Можемо завітати до моїх друзів, вони будуть нам раді!                                                   - Ви надто настирливий!

Варіанти відповідей:

ü  Вам і справді так здається?  Ви дивна людина! 

ü  А хіба це погано? І що ж тут такого?

ü  Я радий, що вам подобаюсь! 

"Милеє кохання"

Моторний парубок Еней — класичний українсь­кий залицяльник — у своїх освідченнях завжди був небагатослівним і конкретним:                                       Лависю, милеє кохання!                                                      Ти бачиш, як тебе люблю; 

Но що се наше женихання,                                               Коли тебе навік гублю?   
Рутулець Турн тебе вже свата,                                               За ним, бач, тягне і Амата, 

"Дозвольте познайомитись"

Знайти в натовпі близьку духом людину непрос­то. А вже як буває прикро, коли через нестачу слів гу­биш шанс продовжувати з такою людиною знайом­ство. В ситуаціях знайомства й залицяння чи не визначальну роль відіграють невербальні (несловесні) засоби комунікації — насам­перед приязний погляд, дружня посмішка. Та все-таки й слова багато важать. Тут головне — не пере­більшити. Краще говорити небагато, принаймні спер­шу (щоб не налякати нову людину своєю нав'язли­вою балакучістю або не відвернути недостатньою освіченістю). Прослухайте бувальщину із життя Григорія Сковороди і визначте основні помилки, яких припустився губернатор.

                                             З ГУБЕРНАТОРОМ   НЕ ЗНАЙОМИЙ

Часто Григорія Сковороду можна було зустріти на шляху від Харкова до Бабаїв. Якось він сів перепочити, імпро­візуючи мелодію на флейті. Раптом показався розкішний губернаторський екіпаж. Вершник-ад'ютант, який супрово­джував губернатора, швидко під'їхав до Григорія Савича, гукнувши:

— Пан губернатор запрошує вас до карети!

— Передайте губернатору,

"І таке трапляється"

- Бабуню! Скільки кілометрів до сусіднього села?

 - Та було п'ять! А приїхали з міста двоє, міряли-міряли, наміряли сім та й поїхали. А ти ходи тепер зайвих два кілометри.

                                                                       ***

Їхала машина і раптом зупинилась. Виходить шофер і гукає перехожому:

-          Шановний, де тут у вас можна заправитися?

А той, похитуючись, відповідає:

-          А вам куди, в їдальню чи буфет?..

                                                                     ***

Водій, зупинивши автомобіль, запитує перехожого:

-  Скажіть, будь ласка, як мені проїхати до готель ,,Україна”?

-   Сідайте на сьомий трамвай і їдьте до зупинки ,,Шевченківська”.