Кличний відмінок

                 Закінчення кличного відмінка (чоловічий та спільний рід) :
-о :        Миколо, ябедо, плаксо
-у :        Олегу,  Людвігу,  Фрідріху, слухачу, товаришу, Петровичу...
-е :        Ігоре, хлопче, друже, козаче, Павле, Володимире, Костянтине,
-ю :       добродію, Валерію, лікарю, вчителю, секретарю, кобзарю...

                  Закінчення кличного відмінка (жіночий рід) :
-о :       Оксано, Галино, Ольго, Ганно, дочко...
-е:        Христе, Насте....
-є :       Наталіє, Маріє, Надіє, Софіє, Валеріє...
-ю:       Марусю, Наталю, Галю, бабусю, доню...

Експрес-урок №12. "На виплат і на протязі"

Як Вас тепер величати?

                                     

       З цією нашою співдружною незалежністю — безліч проблем. Наприклад, як нам тепер величати одне одного?  Колись було ясно; товариш. Хай він на сто років від тебе старший, а все одно — товариш.  Я було попросив одного:
            - Товаришу, дай прикурити.
Він і дав...

Експрес-урок № 11. "Гадаємо, рахуємо, ворожимо"

Звертання - слова, що зближують

      Живучи в постійному дефіциті добра, милосердя, любові, ми непомітно для себе спростили, вихолостили, збіднили етикет спілкування. Етикет українського народу, в тому числі й мовленнєвий, вироблявся впродовж тисячоліть. Окремі вислови сягають дохристиянського періоду і пов'язані з язичеською обрядовістю, звичаями, уявленнями слов'ян. Наприклад, жінки, перепрошуючи за вимовлене в хаті недобре слово, говорили: "Шаную сонечко святе, і піч, і стіл", а чоловік, утримуючись від лайки, промовляв: ,,Сказав би, та піч у хаті". Це пов'язано з давніми

Вітання у різних народів

Чи не дивно чути замість нашого звичного вітання таке: «Їли ви сьогодні?» або «Чи здорова ваша худоба?»
Але це теж вітання. Саме такими фразами обмінювалися, зустрічаючись, жителі Стародавнього Китаю, Монголії, Єгипту. На перший погляд здається дещо смішно, але якщо подумати трохи, то легко можна довести, що «чи здорова ваша худоба?» — «здрастуйте».

Експрес-урок №10 "Повістка дня чи порядок денний"

Експрес-урок №9. "Суржик"

Експрес-урок № 8. "Гроші"

Експрес-урок № 7. "Чому відповідь не буває ВІРНОЮ ?

Експрес-урок № 6 " -А (-Я) чи -У (-Ю) "

Красива осінь вишиває клени... ( 25 жовтня 2015 року. 9-а ранку. Краєвид з вікна на 200-річний дуб )

Польський гурт "Еней", пісня "Біля тополі" (присвята українським героям)

"І сміх, і гріх"

Пропоную Вашій увазі кілька уривків з учнівських творів :
-  У майстерні ми виточували болт і нарізали різьбу. Вчитель кілька разів позував нам.
-  У цій поемі поет і люди були бідні, а пан був Бертольд. Пан гуляв у себе в замку, а люди - у себе в ярмі.
-  Старий Джеря був зовсім негідний до роботи. У нього погляд задумли¬вий, похилого віку. На обличчі видно зморшки героя.
-  Матері приносять Наталку своїм донькам у приклад.
-  Потім Миколу і його батька випороли, то у Миколи зародилася

Експрес-урок №5: "Час"

Етикетні "недрібнички"

Низький уклін можливий на запро­синах молодої на весілля, молодих — батькові-матері на весіллі. У товаристві, де багато незнайомих людей, варто одразу зробити загальний уклін (трохи схилити голову й привіта­тися). Вітаються за руку здебільшого

Експрес-урок №4: " Вживання префікса НАЙ "

Вузлики на щодень

- Вітайтесь завжди привітно, неза­лежно від того, який у вас настрій: від цього залежить перше враження про лю­дину;

- першим вітає молодший старшого (але руку йому має подати старший);

- чоловік вітає жінку (однак руку першою подає жінка);

- підлеглий вітає керівника (однак руку подає керівник);

- перша фраза вітання належить то­му, хто заходить (в приміщен­ня), незалежно від віку, посади;

- незалежно від статі, віку й посади першим вітається той,

Експрес-урок №3: "Вживання прийменників В, У, НА "

Експрес-урок №2: "Відкривати - закривати..."

"Не смійся з мене" (для моїх п*ятикласників)

"Пані поважного віку можуть не знімати капелюшок у кінотеатрі”.

А вітатись жінкам, дівчатам, якщо вони в капелюшку, беретику, хутряній шапці? Сучасні етикетні правила не зо­бов'язують прекрасну стать бути про­стоволосими на роботі, зібраннях (од­нак чи естетично це?). Пригадується цікавий факт. В одному з французьких кінотеатрів вирішили навчити жінок гарним манерам ось як:

Експрес-урок №1: "Доброго ранку - добрий день"

Привітання в українців

Дотепер в Україні поширені при­вітання ,,за козацьким звичаєм”: зустрівшись у гостині, добрі знайомі обіймаються й цілуються. Традиційним елементом вітань ук­раїнців є також шапкування. Люди старшого віку, проходячи один повз одного, трохи піднімали головний убір, чемно нахиляли голову, а коли це ста­течна і в літах особа, — навіть придолонювали до грудей руку. На жаль, ця традиція останнім часом майже вийшла з ужитку, знецінилась серед молодшого покоління.

Традиційно вважалось за велику не­чемність зайти до хати

Імена й дати

Рукостискання як особливий жест

   Чоловіки, як правило, завжди обмінюються рукостисканням, коли їх познайомлять один з одним, — навіть якщо для цього треба перейти всю кімнату. 
      Жінки потискають руки за бажанням. 
Хлопчики й дівчатка наслідують своїх батьків і потискають руки, коли їх знайомлять з дорослими.
    Коли чоловіка знайомлять з жінкою, вона звичайно всміхається, киває головою й каже: «Як ся маєте?» Жінка сама вирішує, подати чи не подати руку, але якщо чоловік простягнув руку перший, то вона повинна подати йому свою. Немає нічого грубішого і неввічливішого,

Доброго ранку, добрий день, привіт, Неllo, Ні !

        «Привіт» (англ. «Неllo») є універсальною формою вітання в Америці. Вона прийнята в будь-яких ситуаціях, за винятком тих, коли це привітання вживають одразу після офіційного рекомендування. Навіть малознайомі люди кажуть один одному при зустрічі: «Привіт». Доречна ця форма й при дружньому рекомендуванні: «Селлі, я хотів би познайомити тебе з Джоан», — на що Селлі відповідає: «Привіт, Джоан, рада познайомитись з тобою».
        Ще більш неофіційним є загальновживане привітання «Гай» (англ. «Ні»). Так вітаються між собою давно знайомі люди, але воно не допускається як відповідь на рекомендування.
       У ділових колах слова «Доброго ранку» є звичайним привітанням до полудня; після полудня слід казати: «Добрий день». Але через те, що ці привітання звучать трохи манірно, їх нерідко замінюють на «Привіт» і усмішку.

Привітання - побажання

   Чи не дивно чути замість нашого звичного вітання таке:    «Їли ви сьогодні?» або «Чи здорова ваша ху­доба?»  Але це теж вітання. Саме такими фразами обмінювалися, зустрічаючись, жителі Стародавнього Китаю, Монголії, Єгипту.  
        На перший погляд здається де­що смішно, але якщо подумати трохи, то легко можна довести, що «чи здоро­ва ваша худоба?» — «здрастуйте».
       І справді, що було основою життя мон­гола-кочівника в давні часи? Його стадо. Здорова худоба — вистачає їжі — все добре в родині. Загинула худоба від хвороби або від нестачі кормів — і у людей голод, недуги, смерть. Ось і виходить: по­бажати здоров'я рогатим годувальникам скотаря — все одно, що побажати здо­ров'я йому самому та його родичам.
         Якими тільки вітаннями не користу­валися люди: "Салют! Чао! Салам алейкум! Хау ду ю ду!"
Словами «я вас (тебе) бачу» обміню­ються, зустрічаючись, зулуси. А плем'я жителів      Африки придумало вітання на всі випадки в житті:
акуше — робітни­кові,                     акуаре — стомленому, 
акурін — мандрівникові,                аквалейло — чужозем­цеві.
          Є особливі вітання для людини, яка сидить, лежить, для щасливого або нещасного і т.ін. Уявляєте, як важко маленьким африканцям, поки вони все це вивчать. Адже переплутати не мож­на. Це здавна вважають невихованістю.Про таких плутаників на Русі, напри­клад, навіть приказка була: «Де пень — тут чолом, де люди — тут боком, а де собаки жеруться — тут: «Боже помагай».     

Українська мова і санскрит

15 цікавих фактів про українську мову

1. Українська входить до трійки найкрасивіших мов у світі. На конкурсі в Італії її визнали другою за мелодійністю мовою світу (після італійської). На  конкурсі, який пройшов у Парижі у 1934 році, українську мову визнано третьою найбільш красивою мовою в світі (після французької та перської) за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія й будова речення.

2. Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком, а вперше українська мова була прирівняна до рівня літературної мови в кінці XVIII ст. після виходу у 1798 р. першого видання “Енеїди”, автором якої є І. Котляревський. Його і вважають засновником нової української літературної мови.

3. Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі, і за кількістю носіїв займає 26-те місце в світі.

4. Український алфавіт - один з варіантів кирилиці, число букв в ньому дорівнює 33. Порівняно із російською мовою, в українській абетці немає великої кількості церковнослов’янських слів. З точки зору лексики найближчими до української є білоруська (84%) і польська (70%) мови.

5. Першим букварем, виданим в Україні, був «Буквар» («Азбука»), надрукований у 1574 р. у Львові першодрукарем Іваном Федоровим. Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки. До нас дійшов лише один примірник, який знайдено в Римі 1927 р. Зберігається в бібліотеці Гарвардського університету (США). Факсимільне видання було здійснено в Києві 1964 та 1974 рр.

6. Найдавнішими українськими поетесами, імена яких відомі, й про яких збереглися документальні свідчення, є інокиня Анисія Парфенівна і Анна Любовичівна; жили вони в кінці XVI – на початку XVIII ст. і залишили акровірші, де вписано їхні імена.

7. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»

8. Найбільшу кількість разів перекладений літературний твір – «Заповіт» Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.

9. Найбільша кількість псевдонімів   була у

Цікаве з інших мов

Французький вислів fond de l΄air означає дуже відоме жителям нашої країни явище. Це коли на вулиці літо, світить сонце, хочеться вдягнутися легко, але насправді дуже холодно і треба вдягнутися тепліше. Знайома картина, чи не так? Навіть дивно у нашій мові ще немає такого слова, яке б характеризувало таку погоду.

Слово bakku-shan у японській мові вживають, коли дівчина зі спини виглядає дуже привабливо, але виявляється, зо обличчя у неї не дуже симпатичне. Так буває часто, але лише японці придумали таку назву.

 L'esprit  d'escalier (французька мова)- стан після розмови, коли ви розумієте, що могли б сказати багато цікавого, але не змогли сформулювати , а от зараз вам у голову прийшли потрібні думки. Тобто коли найкращі відповіді та думки з'являються тоді, коли вже пізно. У перекладі цей вислів означає «дотепність на сходах».

 На  Філіппінах словом nakakahinayang називають стан, коли людині шкода, що вона не змогла скористатися ситуацією чи використати свій шанс через те, що побоялася ризикнути. А хтось інший не злякався. Що ж, знайома ситуація, чи не так?

І на завершення – слово sgiomlaireachd у гельській шотландській мові означає стан роздратування, яке викликають ті, хто відволікає вас від вживання їжі. 

НЕВВІЧЛИВО :

- вітатися — й не дивитися людині у вічі;  

- вітатися — й тримати руки в  кишенях;

- вітатися — й щось жувати;

- вітатися в рукавичках (лише жінка може вітатися, не скидаючи їх, сказати ,,Добридень”, посміхнутись й нахилити голову — і тримати при цьому руки в ки­шенях пальта або кожуха).

Правило трьох ,,НЕ”.

Співрозмовник — не вантажівка, на яку можна скидати тонни своїх емоцій і справ.

Випадкова зустріч — не привід для посвячення когось у перипетії свого життя.

Вулиця (коридор, автобус) — не сповідальня.

Цікаве з інших мов

У мові індіанців Нікарагуа є поняття yuputka - стан, коли йдеш лісом,  і тобі здається що твоєї шкіри хтось торкається (наприклад, привиди). Найближчий аналог у нашій мові – «мурашки по шкірі».

У німецькій мові є слово kummerspeck, що перекладається як «бекон горя». Це поняття відоме багатьом – слово означає «заїдання» депресії та поганого настрою надмірною кількістю їжі.

Слово cafune  у португальській мові означає «ніжно проводити пальцями по волоссю коханої людини». Чудове слово!

У Південній Америці у мові тсонга є слово rwhe. Це означає впасти нетверезим і голим та заснути. Цьому слову можна знайти у нашій мові чимало відповідників. Наприклад, «п’яний, як чіп»

А це поняття відоме багатьом – чекати вдома когось із нетерпінням, виглядати у вікно, вибігати на вулицю, дивлячись, чи не йде ця людина. Усе це мовою інуїтів можна сказати одним словом – iktsuarpok.

Вітання- прощання: вузлики на щодень

- вітайтесь завжди привітно, неза­лежно від того, який у вас настрій: від цього залежить перше враження про вас;

- першим вітає молодший старшого (але руку йому має подати старший);

- чоловік вітає жінку (однак руку першою подає жінка);

- підлеглий вітає керівника (однак руку подає керівник);

- перша фраза вітання належить то­му, хто заходить (у приміщен­ня), незалежно від віку, посади;

- незалежно від статі, віку й посади першим вітається той, хто обганяє знайо­мого чи проходить повз нього;

- зустрівши   знайомого,   злегка вклоніться і привітайтесь словесно, ско­риставшись доречним у цій ситуації ети­кетним виразом;

- вітайтесь і з незнайомими особис­то людьми, якщо зустрічаєтесь із ними часто (продавець у крамниці, теле­фоністка на пошті тощо);

- зайшовши в установу, організацію, до театру, в ресторан і т.ін., ввічлива людина має привітатися передусім з об­слугою ;

- прийшовши в гості, передусім вітають господиню, потім господаря, інших жінок і чоловіків у порядку, в яко­му вони сидять;

- вибираючи вітальну формулу, потрібно передусім зважити на час спілкування: ранок, день чи вечір;

- традиційною фразою-відповіддю українців на вітання є вираз ,,Доброго здоров'я!”, однак цілком можливе і по­вторення однієї з вітальних формул;

- розрізняють ,,буденні” й ,,святкові” вітальні вирази;

- вирази вітання супроводжуються жестами й мімікою (уклін, рукостискан­ня, шапкування, цілування, обійми, усмішка).

Цікаве з інших мов

   Оскільки канікули, можемо відпочивати, подорожувати, знаходити нових друзів тощо. І - не забувати: у розмаїтті вражень пізнавати щось нове, цікаве, дивне, незвичне. 

   Наприклад, у кожній мові світу є особливі слова, які неможливо перекласти, яким неможливо знайти аналоги в інших мовах. Такі слова добре характеризують носіїв мови та передають особливості нації. 

   Пропонуємо цікаву добірку іншомовних слів , яких немає в українській мові.

• У німецькій мові є слово backpfeifengesicht. Воно дослівно означає «обличчя, по якому потрібно вдарити кулаком».
• Важке для вимови слово myötähäpeä у фінській мові означає стан, коли хтось зробив поганий вчинок, а соромно за нього саме вам. Наприклад, коли вам соромно за друга, що сказав нісенітницю.
• Слово tartle у шотландській мові означає стан, коли ви маєте познайомити людину з кимось, але не можете згадати, як цю людину звати.
• В уельській мові є слово glaswen – «нещира посмішка». Це стан, коли людині невесело, навіть погано, але вона все одно автоматично, награно посміхається.
• У японській мові є вислів Wabi-Sabi. Він означає можливість побачити щось прекрасне у недосконалому. Наприклад, відсутність рук у статуї Венери Мілоської.

А чи вміємо ми вітатись?

    Дотепер в Україні поширені при­вітання "за козацьким звичаєм": зустрівшись у гостині, добрі знайомі обіймаються й цілуються. Традиційним елементом вітань ук­раїнців є також шапкування. Люди старшого віку, проходячи один повз одного, трохи піднімали головний убір, чемно нахиляли голову, а коли це ста­течна і в літах особа, — навіть придолонювали до грудей руку. На жаль, ця традиція останнім часом майже вийшла з ужитку, знецінилась серед молодшого покоління.

       Традиційно вважалось за велику не­чемність зайти до хати в шапці чи каш­кеті, вже не кажучи про перебування в оселі або за столом. А що бачимо нині? Заходячи до тієї чи іншої установи, не кожен нава­житься скинути головний убір, — завітайте до будь-якої кав'ярні чи їдальні, і неодмінно впаде в очі: стоять за столиками, сидять за обідом у шап­ках, апетитно посьорбуючи та пережо­вуючи наїдки, і нікому не спаде в голо­ву, що така нечемність свідчить про надто низький рівень культури, невихо­ваність.

     А як бути жінкам, дівчатам, якщо вони в капелюшку, беретику, хутряній шапці? Сучасні етикетні правила не зо­бов'язують прекрасну стать бути про­стоволосими на роботі, зібраннях (од­нак чи естетично це?). Пригадується цікавий факт. В одному з французьких кінотеатрів вирішили навчити жінок гарним манерам ось як: під час демон­страції фільму періодично подавалась реклама ,,Пані поважного віку можуть не знімати капелюшок у кінотеатрі”. І сталось диво:

Неправильно	Правильно
Не дивлячись на … Ноль Нуждатися На дому Надобність Нерушимість Настоювати на своєму Налажений Невільно сказав Носитель	Незважаючи на… Нуль Потребувати Вдома Потреба Непорушність Наполягати Налагоджений Мимоволі сказав Носій

Актуально про школу

Знайома ситуація? І як із цим дати собі раду? Особливо молодим учителям?

Дещо про жести при вітанні

Вітальні вирази у людей різних країн нерідко супроводжуються жестами. При зустрічі одні вітаються, приклавши па­лець до землі, а потім піднявши до неба. Інші — знімають капелюха, висуваючи язика, а ліву руку тримають за вухом. Плем'я масат перед вітанням плюють на руку. Малайці вдягають головний убір, підходячи до батька й матері.

 «Зустрівшись, декотрі люди вкло­нялися, інші падали навколішки і билися об землю лобом (били чо­лом), треті підно­сили руку до чола і до серця, четверті торкалися носами, п'яті  показували язика. А офіцери королівських гвар­дій дзвінко цокали каблуками і опус­кали як підтяту го­лову на груди. Ве­ликосвітські дами присідали в глибо­кому реверансі. До­блесні мушкетери, елегантно схилившись, помахували своїми розкішними капелю­хами. Лицарі підіймали заборола важких шоломів та знімали з рук бойові рукавиці. Раби стародавнього Риму оголювали

Уживання У - В

Вживаємо У :	Вживаємо В :
1. Між приголосними: день у день, підняв угору.	1. Між голосними: вчилася в інституті.
2. На початку речення перед приголосним: учора дощило, і день іде.	2.На початку речення перед голосним: в інституті – сесії .
3. Між голосним і приголосним вживаємо У, якщо далі йдуть В, Ф, ЛЬВ, ХВ, В,ТВ ( ключ : великий філософ - львів’янин хвалив свій твір): є багато спільного у творчості цих поетів.	3. Між голосним і приголосним вживаємо В, крім тих випадків, коли наступне слово починається на  В, Ф, ЛЬВ, ХВ, СВ, ТВ: ще в дитинстві.
4. Після паузи, що позначається розділовим знаком (крапка, кома, крапка з комою, двокрапка, дужки, тире, три крапки…): зараз головне – учитись

·         Увага! У багатьох словах У-В не чергуються: ввічливість, влада, врода, угода, уривок, уряд.

Святкові привітання

Кожне річне свято, принаймні найголовніші, потребує особливого вітального виразу.Український мовний етикет пропонує чимало святкових привітань. А свята, як відомо, бувають різні.
• На будь-яке свято придатні ,,Зі святом вас!” або давніше — ,,З празником будьте здорові!”.
• Щонайперше — неділя. У цей день вам знадобиться давнє українське вітання «З неділею будьте здорові!» або «Будьте здорові, з неділею Вас!».
• У день народження згадаймо бодай таке: «З іменинницею Вас!».
• У день весілля, яке припадало на Покрову, колись

Секрети милозвучності рідної мови

• Звуки у мовленні поєднуються не будь-як, а за властивими даній мові правилами, законами.
• Звуки у словах та реченнях організовуються так, щоб їх легко було вимовляти і щоб вони були розбірливі для тих, хто слухає. Це одна з найважливіших умов милозвучності мови. Цій вимозі підпорядковані усі українські  і далеко не всі запозичені слова: охорона і ар’єргард, спонуканні та аероіонізатор, …

Основні закони милозвучності мовлення

• Українська мова уникає збігу голосних: вона йде, а не вона іде. Такий збіг можливий лише на межі префікса і твірної основи: виорати, приозерний.
• Українська мова уникає важкого для  вимови збігу приголосних:
      а) запорозький ( а не запорож-ський), французький ( а не французь-ський);
      б) козаччина ( а не козацьчина); їжджу ( а не їзджу), щепа ( а не счепа);
      в) радісний (а не радісний);
      г) свято ( а не св’ято);
      ґ) щастя ( а не щасття);
      д) розібрати ( а не розбрати);
      е) сказав усе ( а не "сказав все"), він іде (а не він йде).
• Якщо доводиться вибирати між збігом голосних і збігом приголосних, то, як правило, насамперед усуваємо

Привіт! Хай щастить! Салют!

        Вітати — означає "звертатися до кого - небудь під час зустрічі з привітом, виявляючи доброзичливість і своє пошанування". Це слово є результатом видозміни давнішньої форми витати під впливом спорідненої основи — віт. 

        Слова "привіт" і "вітання" етимологічно, тобто за походженням, пов'язані зі словами  "віть", "вітка" — "гілка": вітати — "прибути з символічною гілкою". Давно втратилося у цих словах значення "гілка", але значення "прийти з добром", "зустріти з добром" залишилася.  У санскриті теж є слово «віта» із цим же значенням і звучить воно саме так, як і сучасній українській мові.

        І тому, коли ми сьогодні  вимовляємо коротке  слово "Привіт!", ми вкладаємо в це вітання "прихильне, доброзичливе ставлення". Звичайно так вітаються молоді люди або добре знайомі товариші, колеги, ровесники.

        У мові інтелігенції (старшого віку) можна почути "Моє вітання!", яке звучить піднесено, урочисто.

Назви нот

Українські вигуки

Спрощення у групах приголосних

•  Спрощення –це випадання одного із трьох (середнього), важких для вимови приголосних звуків. Це явище забезпечує милозвуччя нашого  мовлення

• Спрощення відбувається як у вимові, так і у написанні.   
• Воно відбувається лише в українських словах у  10-и позиціях:

1.   – ж(д)н- - -жн- : тиждень – тижневий;

2.   –з(д)н- -  -зн-   : виїзд – виїзний;

3.   – с(т)н- -  -ст-  : честь- чесний; 

4.   – с(т)л- -  -сл-  : щастя –щасливий;

5.   – з(к)н- - -зн-: брязк – брязнути;

6.   - с(к)н- - -сн-: писк –писнути; тиск-тиснути, риск - рискнути (і ризикнути)

7.   - с(л)н- - -сн-:масло-масний; ремесло-ремісник, мислити-навмисне

8.   – р(н)ц- - -нц-: чернець –ченця;

9.   – р(д)ц- - -рц-: серденько- серця;

10.  –ш(ч)к- - шк-: горщок – горшка.

• Добре запам'ятайте  лише перші чотири групи,  інші не потребують заучування, бо